Зрада в «Укроборонпромі». На сцену виходить Владислав Бельбас

4


















Головне слідче управління СБУ проводить досудове розслідування по сплаті держпідприємством «Спецтехноекспорт» (входить в концерн «Укроборонпром»), з недавніх пір очолюваним Владиславом Бельбасом (на фото), 198 мільйонів гривень на рахунок фіктивної фірми.

Як передає «Українська правда», про це йдеться у відповіді «Укроборонпрому» на запит проекту «Марлін» про хід розслідування по «Спецтехноэкспорту».

У жовтні 2017 року слідчі Державної фіскальної служби почали розслідувати, як службовці ДП «Спецтехноекспорт» з концерну «Укроборонпром» в кінці 2016 року, зловживаючи службовим становищем, перерахували ТОВ «Картер груп» 198 мільйонів гривень.


(щоб збільшити натисніть на зображення)

Дані кошти були сплачені за договором поставки військових товарів за кордон.

Пізніше ТОВ «Картер груп» змінило назву на ТОВ «Пром інфо».

Розслідування проводиться за ч. 5 ст. 191 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

За версією слідства, ТОВ «Картер груп» було створено з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектора економіки. Як докази наводяться свідчення нібито власників і працівників приватного підприємства, які заперечували свою причетність до господарської діяльності «Картер груп».

Разом з тим, матеріали паралельного розслідування Національного антикорупційного бюро щодо ДП «Спецтехноекспорт» дають підстави вважати, що мова йде про контракт з Індією. На початку цього року НАБУ отримало дозвіл на вилучення контрактів укладених «Спецтехноэкспортом» протягом 2009-2018 років з Урядом Індії. Зокрема йдеться і про документи, в яких фігурує ТОВ «Картер Груп».


(щоб збільшити натисніть на зображення)

У «Спецтехноекспорте» поспішили спростувати замітку «УП», проілюструвавши відповідну заяву картинкою з написом «fake».

«Повідомляємо, що звинувачення посадових осіб Спецтехноекспорта в розтраті державних коштів в процесі реалізації договору комісії з приватною компанією ТОВ «Картер груп» є безпідставними», — сказано в заяві.

У заяві зазначено, що у період з вересня по грудень 2016 року «Спецтехноекспорт» перерахував на рахунок приватного ТОВ «Картер груп» близько 198 мільйонів гривень в рамках виконання угоди про експорт продукції ТОВ.

«На всю продукцію, згідно з чинним законодавством, були отримані дозволи Державної служби експортного контролю України, було проведено міжвідомче узгодження та продукція була відвантажена іноземному замовнику. Походження товарів військового або подвійного призначення і факт його перетину українського кордону підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями», — стверджують у компанії.

Там зазначають, що «Спецтехноекспорт» після відвантаження продукції іноземному замовнику отримав від нього кошти, які, за винятком комісійної плати і власних витрат, перерахував компанії «Картер груп» «в суворій відповідності з умовами договору комісії».

«Керівництво ТОВ «Картер груп» особисто підписувала договори комісії зі «Спецтехноэкспортом», неодноразово приймав безпосередню участь у проведенні зустрічей і переговорів, що підтверджується відповідними записами в журналах відвідування нашого підприємства. Тому наведені факти про нібито фіктивних керівників приватної компанії не відповідають дійсності», — йдеться в заяві ГП.

Там також звернули увагу, що за вищезазначеними податковими операціями «були відсутні які-небудь рішення державних контролюючих органів щодо порушень ТОВ «Картер груп» своїх зобов’язань із сплати податків».

У заяві підприємства наголошується, що «з метою відновлення своїх порушених прав та інтересів» 9 листопада 2017 року «Спецтехноекспорт» подав у СБУ скаргу на Державну фіскальну службу, з-за чого було відкрито кримінальне провадження за статтею 111 КК (державна зрада).

«Було проведено судово-економічна експертиза, висновком якої спростовані звинувачення ГФС України на адресу посадових осіб Спецтехноекспорта в розкраданні бюджетних коштів на суму 197,9 млн грн. Разом з цим, експертами підтверджена сума матеріальної шкоди (збитків), який може бути нанесений державному підприємству. Зараз ведеться досудове розслідування», — наголошується в заяві держкомпанії.

Ми в свою чергу зазначимо, що ще два місяці тому CRiME [гучні справи] з’ясували, що ТОВ «Картер груп», як і інші контори, «засвітилися» у справах «Спецтехноекспорта, не більше, ніж підставні фірми, створені для відмивання грошей. Тому керівництво оборонної держкомпанії, стверджуючи, що «наведені факти про нібито фіктивних керівників приватної компанії не відповідають дійсності», або марить, або відверто бреше. Можливо, і те й інше відразу, оскільки термін «факт»є синонімом слова «істина»; факт суперечити дійсності не може. Тому ми нагадаємо, яка тут дійсність.

Як бачите, в грудні 2016 року, коли «Спецтехноекспорт» вже відвалив цієї фірмочці без малого 200 млн грн, «Картер груп» змінило назву на «Пром Інфо», а власником контрольної частки і керівником фірми стала Марія Ткаченко, проживає в селищі Любашівка Одеської області.

Марія Сергіївна фігурує в якості керівника/власника/співвласника 12 комерційних структур (ми зробили вибіркову перевірку – результат показав, що мова йде не про повних тезках, а про одному і тому ж людину – адреса реєстрації людини збігається).

Керуючись випадковим вибором, ми перевірили ТОВ «РА Пропаганда» Марії Ткаченко.

І без праці з’ясували, що Марія Ткаченко в грудні 2016-го, незадовго до того, як під цю фірму почали копати фисклы, стала власником і керівником. Саме ж стало ТОВ фігурантом справи про «дії з метою прикриття незаконної діяльності, що полягає в наданні послуг з мінімізації податкових зобов’язань підприємств реального сектора економіки». Ну, тобто, мова йде про долі в ухиленні від сплати податків.

Але в справі Спецтехноекспорта «спливли» більш цікаві, ніж Марія Сергіївна, «звірі».

Як ми писали раніше, слідство встановило, що в 2015 році «Спецтехноекспорт» уклав угоду з компанією Global Marketing SPL TD. Документ передбачав, що іноземна компанія надасть українській послуги, пов’язані з виконанням контракту для Міністерства оборони Індії (Штабу Військово-повітряних сил), який був підписаний роком раніше. За даними НАБУ, фактично умови угоди з Global Marketing SPL TD виконані не були, але сторони підписали акти виконаних робіт, на підставі яких «Спецтехноекспот» перерахував фірмі гроші на рахунок Noor Islamic Bank в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Зазначимо, що, очевидно, раніше подібні «послуги» «Спецтехноэкспорту» надавав громадянин Індії Кхабар Паван, але з приходом на посаду директора Спецтехноекспорта Павла Барбула і заступник директора Владислава Бельбаса його «пішли», що, в свою чергу, дало поштовх для «шпигунського скандалу», про який ви можете почитати тут.

Як зазначено вище, у кримінальної діяльності «Спецтехноекспорте», що стала предметом дослідження НАБУ і СБУ, фігурують не тільки «Картер груп» і Global Marketing. 198 млн грн, які, як стверджує керівництво держкомпанії, були витрачені законно, освоювали також через ТОВ НВК «Авиаремсервис» і ТОВ «Юнекс Мейн».

Останнє нині зареєстровано на громадянина Азербайджану по імені Яшар Азер Огли Гулусаде.

Однак азербайджанець став власником цієї фірми лише після того, як в її двері почали стукати слідчі.

Але ТОВ НВК «Авиаремсервис», перейменоване, а потім від гріха подалі ліквідоване, на наш погляд, набагато цікавіше.

Як бачите, в липні 2016 року ТОВ змінило назву на «Ториден Компані», а також номінального керівника і номінального бенефіціара. Ним став Сергій Володимирович Охріменко 1976 року народження. Пізніше воно «переїхало» з села під Києвом місто Слов’янськ Донецької області, після чого змінив директора і влітку 20017-го пішло на ліквідацію.

Тим часом ми з’ясували, що Сергій Володимирович з 2005 року прописаний в Торецке (колишній Дзержинськ) Донецької області, в багатоквартирному будинку на вулиці Історична (колишня Леніна).

17 серпня 2016 року, через півроку після того, як він залишив кермо правління фірмою, яка брала участь у багатомільйонної махінації в «Спецтехноекспорте», Сергій Охріменко подав резюме на портал Work.ua, нібито бажаючи працевлаштуватися в Києві продавцем на оклад у 4 тис. грн.

В резюме Охріменко зазначив, що він, крім усього іншого, – дипломований газозварник і монтажник сантехніки, до здобуття нової роботи більше трьох років працював на різних нижчих посадах у київських торгових центрах.

Додаткової інформації про себе Сергій Володимирович злукавив на рахунок своїх знань у мові (пунктуація видає), але показав неабияку креативну особистість, яка у вільний від роботи час, наскільки ми зрозуміли, займається живописом, знімається в кіно і на телебаченні, ну, тощо. Креативність Охріменко і творчий підхід до роботи підтверджують і інші дані, зібрані нами в ході нашого невеликого дослідження.

Втім, не так важливо, що вказав Сергій Охріменко в своєму резюме, як те, про що він скромно промовчав. По-перше, як він збирався прожити в найдорожчому місті країни – Києві – на 4 тис. грн у місяць. По-друге, де працював, чим займався 18 років – з моменту досягнення повноліття в 1994 році і до працевлаштування різноробочим в столичній сфері торгівлі у 2012-м.

Однак, згідно з даними держреєстру, Сергій Охріменко станом на серпень 2016 року, в момент, коли нібито став шукати роботу продавця з мізерним окладом, був директором ТОВ «Спецпроммеханизация».

Зазначимо, що кінцевим бенефіціаром фірми він числиться досі, незважаючи на її ліквідацію.

Так ось. Згідно фабули кримінальної справи, яка перебуває в провадженні Головного слідчого управління Нацполиции, «співучасниками злочинів було організовано надходження безготівкових коштів від вітчизняних суб’єктів підприємницької діяльності, які мали намір ухилитися від сплати податків, а також організовано надходження коштів від державних підприємств з метою їх незаконного переведення в готівку і розкрадання. Так, встановлено надходження в період 2015-2016 рр. на рахунки ТОВ «Спецпроммеханизация» коштів держпідприємства «Спецтехноекспорт» за нібито поставлене обладнання на загальну суму понад 42 млн. грн. Після цього здійснювався ряд фіктивних фінансових операцій, спрямованих на приховування і маскування незаконного походження коштів з використанням реквізитів і рахунків вищевказаних підконтрольних суб’єктів підприємницької діяльності, та зазначені безготівкові кошти знімалися готівкою. В подальшому готівкові кошти, за вирахуванням відповідних відсотків за надання протиправних послуг, вищевказаними організаторами та учасниками злочинів видавалися представникам підприємств реального сектора економіки, в тому числі державних, тобто так званим замовникам протиправних послуг».

Як писав CRiME, згідно одному з судових постанов, допитана тоді як свідка Валерія Мельник, керівник фірми, сказала, що господарської діяльності не здійснювала і про використання банківського рахунку їй нічого не відомо. Вона пояснила, що стала керівником фірми за плату. А основний бенефіціар Сергій Охріменко заявив, що він не мав печатки фірми і ніякої участі в її діяльності не брав.

І знаєте що? Швидше за все, Сергій Володимирович не збрехав. Адже він числиться на даний момент якщо не власником, то керівником 77 юридичних осіб, розкиданих по всій Україні і де-юре вказали самі різні профілі діяльності. У реальності більшість з них займаються «відмиванням» грошей. Сумнівно, що сантехнік, нехай і дипломований, креативний, знімається в кіно все це, по-перше, фізично потягнув. По-друге, тут потрібні не лише специфічні знання та навички, недоступні креативному газосварщику, але і зв’язку разом з «дахом». Таку розгалужену мережу «пралень» міг збити хтось з колишніх або навіть чинних можновладців. А той факт, що Сергій Охріменко досі не сів і продовжує обростати підставними фірмами (і кримінальними справами), як бездомний пес блохами, вказує на те, що він не такий вже простий «фунт».

Тим часом CRiME і [гучні справи] поспрошали в Торецке, хто такий Сергій Володимирович Охріменко. Сказати про нього нічого конкретного ніхто не зміг, оскільки в рідному місті він довгі роки ніяк не «відсвічував». Однак колишній Дзержинськ входить в зону Операції об’єднаних сил, і ми посмикали за старі зв’язки, скажімо так, де треба. Там, де треба, пригадали, що кілька місяців тому людина з потрібними нам установочними даними був помічений в Торецке за скупкою нотаріально завірених копій паспортів місцевих малозабезпечених громадян (здебільшого ромської національності), чим викликав деяку цікавість контррозвідки.

Загалом, не варто дивуватися, коли через деякий час з’ясується, що чергова семизначна сума з того ж Спецтехноекспорта «піде в небо» через циганський табір.

————————————————————

Скандали, що переслідують «Спецтехноекспорт» в останні півтора-два роки, вказують на те, що на держпідприємстві не позбавилися від корупційних схем, а просто їх «реформували». Якщо «папєрєднікі» промишляли простими схемами з офшорами, коли 10-20% від угоди з закордонним замовником йшли на рахунок фіктивного посередника або консультанта, то тепер тут задіють більш витончену комбінацію. Суть її в тому, що тепер уже сам «Спецтехноекспорт» виступає посередником між іноземним замовником та вітчизняним приватним постачальником товарів оборонного призначення. Приватний постачальник на повірку – підставна фірма, на яку тупо за безцінь «переписали» продукцію зі складів «Укроборонпрому» або Міністерства оборони. В результаті на рахунках держпідприємства осідає лише невеликий відсоток за нібито надані посередницькі або агентські послуги, а інші гроші розсіюються через конвертаційні центри. І слідчі нічого не можуть домогтися від чергового «фунти», підібраного в якомусь райцентрі або глухому селі.

В іншому, щоб не казали адепти секти «зради», за останні чотири роки доступ до інформації став в рази простіше, і, хто знає, що шукати, знайде це кількома кліками» комп’ютерної мишки. Афери в «Спецтехноекспорте» стали секретом Полішинеля. Зібрав на себе весь негатив уже колишній гендиректор держпідприємства Павло Барбул був відправлений у відставку, а його місце зайняв Владислав Бельбас, майже чотири роки прятавшийся в тіні цього блідого юнака з поглядом палаючим.


Павло Барбул

Владислав Бельбас працював у «Спецтехноекспорте» – на посаді першого заступника директора – трохи довше Барбула – з жовтня 2014-го. І, ймовірно, саме він займався все «оборудки» на держпідприємстві, що почали відбуватися після приходу до структури «Укроборонпрому» людей Гладковського-Свинарчука.

Саме Бельбаса експерти вважають тим лобістом з Спецтехноекспорта, який допомагав «продавлювати» скандальний контракт на закупівлю ізраїльських радіостанцій для ЗСУ.

Приблизно тоді ж, два роки тому, Владислав Бельбас встав на захист Євгенія Тришновского, нині колишнього начальника Департаменту контрактів №4 ДП «Спецтехноекспорт». За інформацією джерела [гучних справ] у структурі держконцерну, на звільнення Тришновского наполягав особисто перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Олег Гладковський, «кришують» всю цю компашку молодих хитруватих управлінців. Як стверджує наше джерело, необхідність негайного звільнення Тришновского перший заступник Турчинова тоді аргументував приблизно так: «Він проблемний людина, у нас і так вистачає проблем, а він не здатний зберігати інформацію навіть про власному басейні». Нагадаємо, що, як ми писали раніше, після отримання своєї «малої частки» від вельми сумнівної угоди, Євген Тришновский почав будувати для себе двоповерховий «будиночок» посеред лісу з кінотеатром і басейном вартістю близько 20 млн грн.

Крім того, Владислав Бельбас причетний до згаданого спочатку скандальному «індійському контрактом», виконання якого стало об’єктом пильної уваги Національного антикорупційного бюро.

Втім, як і в чому він замазаний, ще належить з’ясувати слідству. А призначення на посаду директора Спецтехноекспорта відкривають для нього нові можливості загрузнути глибше.

Іван Чіп і Ярослав Гармаш спеціально для CRiME і [гучних справ]

«>

12.08.2018
06:08
Источник

Оставить комментарий