Як українські поціновувачі Трампа шкодять американському президентові

2














У Вашингтоні триває небувале нашестя українських політиків різного калібру. Друзі, які працюють у Конгресі й аналітичних центрах, кажуть, що за рік українських делегацій приїжджало більше, ніж за всі останні десять років. От не хочуть українські депутати прислухатися до рекомендацій нашого Аудиту зовнішньої політики, що кількість візитів до Вашингтона має перерости в якість, які мені довелося навіть із трибуни Верховної Ради озвучувати торік у грудні, а то швидко від словосполучення “делегація з України” сахатимуться навіть прихильні до України у Вашингтоні особи.

Тішить у цій історії хіба одне: це раніше перші особи держави могли по чотири години чекати, щоб побачити і потиснути руку живому Путінові. Тепер платять гроші, підключають зв’язки, перетинають уздовж і впоперек океан, аби побачити якщо не живого Трампа, то його юриста, притулитися до колони Білого дому чи хоча б зачекінитись у Конгресі.

Категорично не згідна з тими, хто розмножує у закордонній пресі думку, що поїздки до Штатів – важливий елемент для росту політичної популярності тут, в Україні. Щось мені підказує, що Ляшко, якому скасували американську візу, все одно буде популярнішим, аніж його донедавна політичний побратим по партії Артеменко, який в Америку почав їздити, як на роботу. Як частина легітимізації серед колег-політиків, як засіб засвітитись у медіа, як, нарешті, спроба отримати певну ілюзію імунітету в Україні (дивіться, яку маю в Америці “кришу”), чи розрахунок бути кудись призначеним на настійливе прохання “дядечка Сема” – ще може працювати, але явно не для росту електорального рейтингу.

Источник

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий