Последние новости
Главная / Новости / Всі прибутки від діяльності центру крові мають наповнювати обласний бюджет, а не приватні кишені, — Сергій Бондарчук — Новости Житомира

Всі прибутки від діяльності центру крові мають наповнювати обласний бюджет, а не приватні кишені, — Сергій Бондарчук — Новости Житомира

“Всі прибутки від діяльності центру крові мають наповнювати обласний бюджет, а не приватні кишені”, – Сергій Бондарчук
“Всі прибутки від діяльності центру крові мають наповнювати обласний бюджет, а не приватні кишені”, – Сергій Бондарчук Сьогодні, 17:36 Реорганізація обласного центру крові – одна із гарячих тем, яка останнім часом активно обговорюється не лише у владних колах, а й серед громадськості. На сесії обласної ради, що відбулася 10 вересня, це питання не розглядалося. Однак, воно й досі залишається відкритим. Після заяви начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександра Торбаса у сесійній залі облради про те, що його змушують написати заяву на звільнення та показової екскурсії для журналістів у центр крові, публічні дискусії припинилися. Але чи надовго?
Пропонуємо нашим читачам дізнатися з перших вуст про реальний стан справ та перспективи обласного центру крові. Ситуацію прокоментував заступник начальника охорони здоров’я облдержадміністрації Сергій Бондарчук.
– Сергію Володимировичу, розкажіть, будь ласка, чому Олександр Торбас не завізував проект рішення про реорганізацію обласного центру крові?
– Олександр Михайлович вчинив правильно і мудро. Це не лише його принципова позиція, а й думка всього колективу. Ніхто з профільних фахівців управління не погодився візувати проекту рішення. Віддавати стратегічний для охорони здоров’я заклад у приватні руки, а тим більше в умовах військових дій, – це злочин. Якщо в Україні буде введений військовий стан, то на центр крові покладаються важливі мобілізаційні завдання, а як їх має виконувати заклад, що перебуває під контролем приватної структури. Справа в тім, що влада залишилася такою ж, як і була. Змінилися лише прізвища і таблички на кабінетах. Охорона здоров’я у Житомирській області за підсумками минулого року зайняла перше рейтингове місце в Україні. Хіба це не показник роботи начальника управління охорони здоров’я ОДА?
– На Вашу думку, чому ТОВ “БІОФАРМА-ПЛАЗМА-ІНВЕСТ” обрала саме Житомирський обласний центр крові?
– Я вважаю, що тут ключову роль відіграло два фактори. По-перше, географічна близькість нашого обласного центру до виробничих потужностей “Біофарми”. По-друге, головний лікар центру крові Анатолій Чугрієв є президентом Всеукраїнської громадської організації “Асоціація служби крові України”. Наскільки мені відомо, йому запропонували досить високу зарплату. Окрім цього, Анатолій Чугрієв авторитетна і впливова людина, що дуже вигідно інвесторам, які з часом приватизують центри крові й в інших містах.
– Чому обласна влада активно лобіює передачу в приватні руки центру крові?
– Аргументи влади зводяться до того, що центр крові перебуває в занедбаному стані і в його розвиток потрібно вкладати приватні інвестиції. Але це не вихід, бо вся система охорони здоров’я в Україні вже 24 роки потерпає від браку фінансування і тримається на ентузіазмі медичних працівників. Загально відомий факт, якщо в медицину вкладати менше 10% ВВП, то вона просто розвалиться. У нашій державі в середньому ця галузь отримує 3,5%. Руслан Годований намагався мене переконати, що інвестор вкладе кошти в центр крові, а надлишки плазми буде реалізувати на закордонних ринках. У мене виникло логічне запитання: чому комунальна установа сама не може продавати плазму і заробляти гроші для обласного бюджету? В українському законодавстві це чітко регламентується Постановою Кабінету Міністрів № 1138 “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти”, де є пункт № 28 “Реалізація компонентів та препаратів, виготовлених з донорської крові”. Мені це дуже нагадує ситуацію з обленерго і облгазами, які зараз контролюють приватні структури. Складається враження, що за таким самим сценарієм планують приватизувати і центри крові.
– Головний аргумент заступника голови обласної ради Руслана Годованого зводиться до того, що кров у нашому центрі не є на 100% безпечною Це правда?
– Для того, щоб робити такі висновки, потрібні конкретні приклади. Мені про випадки зараження через кров обласного центру крові нічого не відомо. Значно частіше інфекції, які передаються через кров, можуть потрапити в організм у перукарні, салоні краси і стоматологічному кабінеті.
– Яка ймовірність того, що влада більше не підніматиме питання реорганізації центру крові?
– Якщо громадськість контролюватиме ситуацію, цього не станеться. Не розумію, чому Руслан Годований так в цьому зацікавлений. Невже в охороні здоров’я Житомирської області немає більших проблем? Олександру Торбасу пропонують поїхати в Суми, щоб вивчити досвід. Але що він там побачить? Можна багато чого порівнювати. Наприклад, роботу приватного стоматологічного кабінету і комунального, умови в приватній клініці і в будь-якій районній поліклініці. Приватні структури вкладають кошти, але вони ж на цьому заробляють.
– Які Ви бачите шляхи вирішення проблем обласного центру крові?
– Сьогодні центр крові справляється з усіма покладеними на нього завданнями. Заклади охорони здоров’я повністю забезпечені кров’ю. Якщо ми ставимо завдання, щоб установа продавала надлишки компонентів і препаратів, потрібно закупити належне для цього обладнання, а всі гроші будуть іти в обласний бюджет. Але в жодному разі не в приватну кишеню. Якщо профінансувати центр крові зараз, то через 3-4 роки наш центр нічим не поступатиметься перспективам, які малює приватна структура.
Джерело статті:

Интересное

В Крым не пустили 7,2 тонн колбасных изделий из Житомирской области — Новости Житомира

Сотрудники Управления Россельхознадзора в Республике Крым и Севастополе не допустили ввоз на полуостров из Украины 7,2 тонн колбасных изделий, произведенных в Житомирской области. Как уверяют в ведомстве, партия не имела при себе данных об исследовании продукции по физико-химическим, токсикологическим и радиологическим показателям. Груз колбасных изделий в ассортименте общим весом 7,2 тонны следовал через МАПП "Армянск"