Последние новости
Главная / Новости / Микола Янушевич та Олександр Рабінович допомагають конкретними справами, а не обіцянками, — говорять мешканці будинків по вулиці Бориса Тена — Новости Житомира

Микола Янушевич та Олександр Рабінович допомагають конкретними справами, а не обіцянками, — говорять мешканці будинків по вулиці Бориса Тена — Новости Житомира

“Микола Янушевич та Олександр Рабінович допомагають конкретними справами, а не обіцянками”, – говорять мешканці будинків по вулиці Бориса Тена
“Микола Янушевич та Олександр Рабінович допомагають конкретними справами, а не обіцянками”, – говорять мешканці будинків по вулиці Бориса Тена Сьогодні, 14:01 Найчастіше, коли заходить мова про щоденне життя, люди чи то у транспорті, чи на ринку звинувачують владу. Так само дістається можновладцям-чиновникам і від народу, який часто збирається погомоніти у дворі будинку або на лавочці біля під’їзду. Благо, на вулиці тепер не так спекотно, тож наговоритися із сусідом можна вдосталь. Якраз тут ми й зустрілися з мешканцями кількох будинків по вулиці Бориса Тена. Люди говорили про урожай, про тарифи на “комуналку”, але все частіше згадували й про вибори. Кажуть, що з партіями, що згадуються у рекламі, нічого незрозуміло, бо знають лише своїх депутатів – Миколу Янушевича та Олександра Рабіновича. Не кожен, хто з нами спілкувався, точно розуміється на різниці у повноваженнях депутатів міської, районної чи обласної рад, але усі мешканці будинку на вулиці Бориса Тена, 100, розповідаючи про Миколу Вікторовича Янушевича, неодмінно зазначали прості слова – “наш депутат”. Лише гарні слова звучали у дворах будинків по вулиці Б.Тена і на адресу Олександра Юхимовича Рабіновича. Голова правління співвласників квартир у багатоквартирному будинку (ОСББ) Леоніда Мартинчук розповіла про своє життя, про стосунки мешканців ОСББ “Льоноцвіт-100” із депутатами Житомирської міськради Миколою Янушевичем та Олександром Рабіновичем.
– Миколу Вікторовича та Олександра Юхимовича ми називаємо лише так – “своїми” депутатами. Скільки у нас вже було депутатів, не порахую, але ось із нинішніми депутатами нам очевидно поталанило, – каже Леоніда Іванівна. – Знаємо їх добре, бо вони завжди з нами. У святкову пору нас ніколи не забувають, вітають, влаштовують цікаві і змістовні для людей заходи, спортивні змагання, конкурси, але головне – Микола Вікторович та Олександр Юхимович завжди приходять на допомогу та виручають нас у той момент, коли людям важко. Сьогодні важко нам усім, тому на депутатську допомогу дуже сподіваємось. Хоча, якщо чесно, добре слово і готовність у чомусь посприяти само по собі допомагає не гірше від ліків, – продовжує далі нашу розмову Леоніда Мартинчук. – Але, якщо конкретно, за останні роки, коли ми утворили ОСББ “Льоноцвіт-100”, люди відчули очевидні покращення. Я не хочу ставити це у заслугу собі, як керівникові, бо без депутатів мені було б дуже скрутно. Може, й не дуже зручно про це говорити, але хочу зазначити та підкреслити, що й у житті моєї сім’ї Микола Янушевич дуже допоміг. Так вийшло, що і я, і мій чоловік Володимир свого часу стали інвалідами. Я ще ходжу, рухаюсь і, як бачите, працюю, а чоловікові гірше – після тяжкої хвороби він рухатись не може. Скільки коштів йде на ліки, масаж, на так звану реабілітацію – вам не передати. І тут допомога наших депутатів Миколи Вікторовича та Олександра Юхимовича є дуже відчутною.
До нашої розмови охоче долучився і Володимир Миколайович Мартинчук. Незважаючи на інвалідність, він у бадьорому настрої й одразу розповідає про те, що будинок в останні роки приведено у належний стан.
– У нас чисто, охайно, а проблему підвалу, яка нам “сиділа у печінках” за часів нашого перебування у ЖБК, також вирішили, – зазначає Володимир Мартинчук. – Добре, що люди організувалися, тепер господарюємо самостійно, але й те, що маємо надійну підмогу з боку наших депутатів, – то велике діло, – продовжує чоловік, якого доля випробувала важкою хворобою і для якого людська чуйність важить особливо багато.
Відчувається, що Володимир Миколайович “у курсі” всіх подій, що відбуваються не лише у будинку, але й у його дворі. Розповідає, як з допомогою Миколи Янушевича та Олександра Рабіновича асфальтувалися дворові доріжки, як зручно почувають себе діти одразу кількох будинків на добре обладнаному майданчику.
– Сьогодні, коли на вулиці похолодало, клопоти мешканців будинку зосереджені на утепленні стін. – Можу сказати, що усі ми розуміємо важливість такого утеплення, хоча й вартість робіт, і ціна матеріалів сьогодні кусаються, – продовжує Володимир Миколайович. – Але й тут особисто мені на допомогу прийшли Микола Янушевич та Олександр Рабінович. Допомогли закупити утеплювач і всі матеріали для монтажних робіт. Скільки житиму, стільки й пам’ятатиму цих небайдужих людей.
У дворі сусіднього будинку зустріли ще одного чоловіка. Також пенсіонер. Також – інвалід. Травмувався на виробництві і втратив обидві ноги. Тепер Володимир Джигирей більше переживає за дітей, за сина, який у складі 95-ї бригади десантників служить на Донбасі. Запитуємо про двір, про настрої народу, про щоденні клопоти .
– Настрої, звичайно, неважні, – каже чоловік. – Життя непросте, радості мало. За все треба платити, а ціни ж знаєте які. Ось я, інвалід першої групи, втратив здоров’я, а пенсія дуже скромна. Сподіваюсь на чиюсь допомогу. У нас, правда, депутати непогані. Про мої проблеми особисто знає наш депутат Микола Янушевич, який, як мені здається, не пройде повз будь-якої нужденної людини. Окрім нього, мої сусіди можуть розповісти ще й про допомогу від Олександра Рабіновича. Порядок у дворі, лавки, накриття, ігрове та спортивне обладнання – все це завдяки турботі та допомозі депутатів. Вони справді завзяті і відповідальні. Народ у нашому дворі їх добре знає і, можу сказати, що й поважає. Бо зробили тут багато добрих справ, допомогли багатьом, а тому й знають тут їх упродовж кількох років. Мабуть, тому й мають обидва депутати авторитет серед моїх сусідів, бо народ у наших будинках живе не так заможно, як раніше, але цінувати людську доброту та допомогу не розучився.
Ось такі розмови. Ось такі настрої та враження. Все наче й просто, роблять депутати міськради Микола Янушевич та Олександр Рабінович свою громадську роботу належним чином і від людей мають вдячність та повагу. Сьогодні добре слово й гарну згадку у народі заслужити непросто. Принаймні, лише промовами чи обіцянками зробити це неможливо. Лише добрі діла, лише конкретна допомога і, звісно, добре слово можуть здобути повагу та авторитет серед людей. Причому, справді заслужений, а тому міцний та непохитний.
Автор статті: Микола Корзун
Джерело статті: Народний тижневик “Субота”

Интересное

В Крым не пустили 7,2 тонн колбасных изделий из Житомирской области — Новости Житомира

Сотрудники Управления Россельхознадзора в Республике Крым и Севастополе не допустили ввоз на полуостров из Украины 7,2 тонн колбасных изделий, произведенных в Житомирской области. Как уверяют в ведомстве, партия не имела при себе данных об исследовании продукции по физико-химическим, токсикологическим и радиологическим показателям. Груз колбасных изделий в ассортименте общим весом 7,2 тонны следовал через МАПП "Армянск"